Cокол Тетяна Іванівна "Добрива збагачують землю і дають змогу прорости зерну, так само й музика пробуджує у дитини сили і здібності, які, можливо, ніколи не розквітли б." Карл Орф  Музика живе всюди. Усе живе у природі веде власну неповторну мелодію. З настанням весни до великої всесвітньої партитури приєдналися нотки ніжності, надії, пробудження, натхнення та творчих сил. І вони виховують у дитини високий рівень інтелекту, розвинене просторове та абстрактне мислення, емоційну шляхетність та організованість. З успізом впроваджуються в освітній процес елементи системи музичного виховання Карла Орфа. Це дає змогу оптимально поєднати кілька видів діяльності дошкільників: логоритміку, спів, рухи та гру на музичних інструментах. Така синкреторна діяльність дуже подобається дітям і, водночас, розвиває їхній творчий потенціал. Система музичного виховання Карла Орфа заснована на:  дитячий творчості, імпровізації; синтезі різних видів діяльності; високій руховій активності; музичному та літературномульорі. Система музичного виховання Карла Орфа містить такі елементи: мовленнєві вправи; музично-рухові вправи; гра на елементарних музичних інструментах; елементарний музичний театр. Вивчення з дітьми мовленнєвих та музично-ритмічних вправ, сутність яких за Карлом Орфом - у декларації віршів або прози під супровід: "озвучених" жестів - плескання, виляскування тощо; голосових звукових ефектів - кряхтіння, шепотіння, цокання язиком тощо; ритмічного акомпанементу шумових музичних інструментів. До текстів мовленнєвих вправ підібрано власний літературний матеріал - лічилки, дражнилки, заклички, потішки, казки, тощо. Зосереджена увага на тих творах, до яких нацлегше пудубрати супровід. Молодші дошкільники супроводжують текст вправ рухами, запропонованими дорослим, а старші - підбирають супровід самостійно. З А Б А В Л Я Н К И. Використання рухових елементів під час мовленнєвих вправ допомагає навчитися дитині зрбражувати музичні звуки, пляскаючи у долоні, виляскуючи пальцями, тупаючи ногами, тощо. Таким чином у малюка формується швидкість реакції, терплячисть, кмітливість, адже потрібно дочекатися моменту вступу своєї партії і, власне, не прогавити цей момент. Поєднання слів і рухів сприяє ліпшому запамятовуванню дитиною, формуванню чіткої дикції. Добре знайомі забавлянки звучать так: Ой, без дуди, без дуди (пляскання в долоні) Ідуть ніжки не туди (тупотіння ніжками) А як дудочку почують: (плескання в долоні) Ду-ду-ду, ду-ду-ду, (імітування гри на дудочці) Самі ніженьки танцюють (тупання ніжками) Ду-ду-ду, ду-ду-ду (імітування гри на дудочці) Старші дошкільнята часто виявляють ініціативу і самостійність у підборі жестово-ритмічного супроводу до запропанованого тексту.   К А З К И З особливим захопленням дошкільнята розігрують казки, супроводжуючи свої дії "озвученими" жестами та грою на шумових музичних інструментах. Добираючи той чи той спосіб озвучення персонажу, дитина через вчиться передавати його характерні риси, настрій та особливості поведінки. Жили собі Дід (тупотіння ногами) Та Баба (човгання ногами) І була у них Курочка Ряба (гра на шумовому інструменті "куд-ку-дах") Знесла курочка яєчко (глухий сплеск в долоні) не просте, а золоте. Дід бив - бив - не розбив (стукотіння паличками по деревяній поверхні) Баба била - била - не розбила (частійше стукотіння паличками по деревяній поверхні) Бігла мишка (шелестіння папером) Хвостиком зачепила (стукотіння деревяними молоточками по деревяній поверхні) Яєчко упало і розбилось (сплеск у долоні) Дід плаче (стукання по трикутнику) Баба плаче (частійше стукання по трикутнику) А Курочка кудкудаче (гра на шумовому інструменті "куд-ку- да") Не плач Діду, не плач Бабо (гра на дзвіночках) Я знесу вам інше яєчко (глухий сплеск в долоні) не золоте, а просте (гліссандо на металофоні) Ось і казочці кінець а хто слухав - молодець. (оплески) Озвучення казки за допомогою вказаних прийомів допомогає соромязливим дітям стати сміливійшими і рішучишими; мовчунам - виступати в ролі казкарів тощо. У цілому збагачується інтонаційне мовлення дітей, їхня діяльність набуває ознак невимушеності, емоційності. Безпечні ігри Для поліпшення настрою дітей, активізації у них позитивних емоцій, є перлини народного гумору, так звані "безкінечні ігри". Наприклад: Сів Карпо на колоду (гра на тарілочках) Та й упав у воду (гра на тарілочках) Викис, вимок (плескання в долоні) Виліз, висох (плескання по колінах) Знову сів на колоду (гра на тарілочках) Та й упав у воду і т.д. (гра на тарілочках). Відомо що у памяті зберігається лише 10 відсотків того, що ми просто чуємо, а решта 90 відсотків - того, що ми робимо. Ось чому дуже важливі в процесі музичної діяльності дошкільників активні дії,рухи, жести. Мовленнєві та музично-рухові вправи за системою музичного виховання Карла Орфв бажаний для дітей засіб відкриття світу музики, оволодіння грою на музичних інструментах, активізації потреби фантазувати і творити. 
|
|
