Батьківський лекторій Кожен з батьків рано чи пізно стикається з труднощами у вихованні дитини, відчуває невпевненість, розгубленість перед тією чи тією педагогічною проблемою. Найчастіше батьків непокоїть питання ПОВЕДІНКИ: що треба робити щоб дитина поводилася добре без примусу і покарань.
Діти вчаться,наслідуючи поведінку дорослих.Ваша поведінка – приклад для наслідування.
Ліпше тримати цінні,крихкі та небезпечні предмети у недоступних для дітей місцях,аніж потім карати дітей за їх природну цікавість.
Кажіть дітям, чого ви від них очікуєте, замість того, чого НЕ бажаєте.
Запитуйте себе, чи відповідають ваші вимоги віку дитини, ситуації, в якій вона опинилася. Ви маєте бути більш терпимими до маленьких та хворих дітей.
З дорослішанням дитини покарання і заохочення стають все менш результативними. Пояснюйте причину, яка впливає на ваше рішення. Прагніть до компромісу у спілкуванні з старшими дітьми, а з меншими – використовуйте такти переключення уваги.
На початку крик та фізичні покарання можуть здаватися результативн однак незабаром виявиться: щоразу ви змушені бити все сильніше, щоб досягти бажаного результату. Постійні докори є також шкідливим та можуть призвести до тривалих проблем емоційного характеру. Покарання не допомагають дитині виробити навички самоконтролю і поваги до інших. Дослідження доводять, що вимоги дорослих часто видаються дітям незрозумілими. Пам’ятайте: коли дитина дістала ляпоса, вона стає надто сердитою, знервованою та збудженою, тому не може зрозуміти, за що і чому її покарано.
Не сперечайтеся з дитиною про справи, які не мають великого значення. Дозволяйте їй зробити вибір: нехай вона сама вирішує, у що одягтися чи що їсти. Це попередить прояви образи та непокори з боку дитини. Вона не дорікатиме, що ви її постійно контролюєте. Саме любов є найважливішою потребою всіх дітей і однією з основних передумов їхньої позитивної поведінки. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
Цікавтеся тим, що робить і відчуває ваша дитина.
Усі взаємостосунки, зокрема й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються безпечніше, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Умійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміятися за кожної слушної нагоди.
Пригадайте, як ви почувалися, коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався вам світ дорослих, якщо з вами чинили несправедливо.
Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте її докладати до цього зусиль. Хваліть її за хорошу поведінку.
Дозволяйте дитині брати участь у прийняті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
Малі діти почуватимуться безпечніше, якщо дотримуватися чіткого розпорядку дня.
Намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману,якщо одного дня правила виконуються, а іншого - відміняються.
Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить вам задоволення. Якщо ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся. І пам’ятайте: діти мають право на позитивне ставлення до себе. Україна зобов’язалася дотримуватися принципів Конвенції Організації Об’єднаних Націй з прав дитини. У цій Конвенції виголошено, що діти мають право, одним з яких є право на захист від будь-яких фізичного і психічного насильства та навмисного приниження.
/inbsp; /span |
|
По
